Офіційна історія Клавдіївської школи починається 1913 р. До цього діти місцевих жителів брали приватні уроки або їздили на навчання до Києва.
1913 р. було зведено селищну церкву, при якій відкрили церковнопарафіяльну школу. Навчалося 50 дітей,об’єднаних у три групи. Учителювала Л.О.Торічнева. До 1923 р. викладання велося російською мовою. Після закриття церкви у 1923 р. її приміщення було передано школі.
У 1923-1924 рр. дорожній навчальний відділ закрив 6-7 класи, проте через рік за постановою загальних зборів батьків їх знову відкрили. За навчання своїх дітей батьки платили по 75 крб. Вчителювали класовод М.А.Маркевич, математик Б.В.Марченко.
Згодом школу перетворюють на неповну середню. У 1936 р. – на повну середню. Перший випуск 10-го класу відбувся 1939 р.
До Клавдіївської школи прибували учні з навколишніх сіл (Пилиповичів, Микулич, Пороскотня), а також діти залізничників. Контингент учнів збільшився, школа почала працювати у дві зміни.
У 30-х роках у школі працювала плеяда учителів на чолі з директором школи, учителем української мови і літератури В.Нікітіним. У 1936-37 рр. директора школи та вчителя історії В.М.Жака було репресовано.
З 1936 р. освітній заклад називався Клавдіївською середньою залізничною школою № 15. У 1936 р., за часів директора М.А.Ковадло, звели нову шкільну будівлю, в якій обладнали чотири класні кімнати і два кабінети. Після М.А.Ковадло до війни школу очолював І.М.Приємський.
У 1940-1941 рр. у школі були 14 класів і 431 учень. Педагогічний колектив складався з 22 учителів. Для учнів було створено різноманітні гуртки. Працював буфет.
На початку серпня 1941 р. у зв’язку із загрозою окупації населеного пункту школа перестала функціонувати. Поновили навчання 16 листопада 1943 р. Школу відвідували 80 дітей різного віку. До 1953 р. вона була семирічною.
1954 р. – перший повоєнний випуск за часів директора Л.В.Бойчук (1944-1961 рр.) На вересень 1955 р. школу відвідувало 500 учнів.
У 50-х роках ХХ ст. освітній заклад поповнило нове покоління учителів, здебільшого з випускників рідної школи. Вони виховували і навчали учнів понад чверть століття.
У 1964-1965 рр. у зв’язку із збільшенням кількості учнів до приміщення піонерського клубу добудували чотири класні кімнати.
У 1960-75 рр. у школі працювали численні гуртки. Під керівництвом учителя праці Д.Г.Стретовича юні авіамоделісти посідали призові місця на республіканських та всесоюзних змаганнях з авіамодельного спорту. Учителі П.Ю.Портигал та М.А.Поляковська поставили дитячу оперу М.В.Лисенка «Коза-дереза»; декорації та костюми для учнів підготувала вчитель образотворчого мистецтва А.В.Кирилова. Учитель біології Ю.М.Климович керувала шкільним лісництвом, юннати восени та взимку вирощували в теплиці квіти і розсаду, вирощували кролів.
У 60-х роках у школі започаткували нову традицію: учні 9-х класів під керівництвом учителя географії Є.Б.Вишневецької під час останніх канікул здійснювали туристичні походи і поїздки по Кримському півострову, до Канева, Одеси, Ленінграда. Побачене фотографували і докладно описували.
1969 р. розпочато будівництво нової школи; завершено у квітні 1971 р. Символічні ключі було вручено директорові школи В.І.Загнію (1961-1974).
У 1974-75 рр. у школі навчалося 700 учнів; класи були паралельні; створено 16 кабінетів; працювало 48 учителів; функціонували бібліотека, буфет, їдальня. 1975 р. здано в експлуатацію додатково чотири класні кімнати, в яких навчалося 120 учнів та реконструйовано дах. З 1974 по 1977 р. заклад очолював Л.Ю.Рибалко. Директорами школи в різні роки були В.І.Петренко (1977-1982), Остапчук А.Ф. (1982-1991, 1994-1998), Поплавський В.М. (1991-1994).
1986 р. після вибуху на ЧАЕС діти упродовж чотирьох місяців перебували на відпочинку у Одесі, а селище і піонерський табір «Веселий» прийняли переселенців із чорнобильської зони. Цього року заклад почав називатися Клавдіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів.
1999 відкрито музей бойової слави селища, зібрано матеріал про видатних випускників школи різних років, ветеранів війни. На будівлі школи встановлено меморіальну дошку на честь колишнього учня, поета-дисидента Євгена Варди.
З 1996 р. у школі працює відділення Малої академії наук. Роботи його членів неодноразово посідали перші місця на ІІ обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідних робіт МАН.
З 1998 до 2010 року школою керував С.Л.Рибалко. У закладі реалізуються програми: Програма МОН України, АПН України / Програма розвитку ООН/ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», Комплексна програма формування навичок здорового способу життя серед дітей і підлітків (за проектом «Діалог»), Програма превентивного виховання «Майбутнє починається сьогодні» (міжнародний шкільний проект), програма «Intel® Навчання для майбутнього», проект Intel® «Шлях до успіху». Окремі початкові класи працюють за науково-педагогічним проектом "Росток". У 2010 році заклад трансформований у "Школу сприяння здоров'ю".
У 2013 році школі присвоєно ім’я видатного випускника школи - визначного сучасного україніста, джерелознавця, історика культури, мовознавця Олександра Рибалка та відкрито меморіальну дошку на його честь.